Особова картка працівника П-2 набула актуальності з підвищенням уваги до військового обліку на підприємствах.
Прогалина
Чинна редакція типової форми П-2 затверджена наказом Держкомстату та Міністерства оборони України від 25.12.2009 № 495/656.
Цей документ не зареєстрований у Мін’юсті, що вже викликає сумнів у його легітимності.
Єдиним джерелом, де говориться про обов’язок вести особову картку працівника, є п. 2.5. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом № 58 від 29.07.1993 р.
«З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277 (v0277202-95), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша)».
Однак, редакція форми П-2, на яку посилається цей пункт 2.5. Інструкції, втратила чинність.
При цьому нова редакція форми П-2 була затверджена наказом, який ніякого відношення до скасування старої редакції форми П-2 не має.
Це пояснюється тим, що скасувати наказ Мінстату може тільки Мінстат або його правонаступник, але не Міноборони.
Суто теоретично відсутність особових карток працівників може підпадати під визначення порушення у абзаці 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
«Порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – дев’ятим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення».
Однак, прямий обов’язок вести особові картки через колізію в нормативно-правових актах не простежується.
Ознайомлення працівників з наказами відбувається на підприємстві в інший спосіб, про що вони ставлять підпис на відповідних наказах. Отже, успішне притягнення до відповідальності за відсутність карток малоймовірне.
Більш того, «У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-IX від 01.07.2022)».
Військовий облік
Фактично, форма П-2 більшою мірою потрібна для цілей статистики та ведення військового обліку на підприємстві.
Про це прямо зазначено у преамбулі наказу Держкомстату та Міністерства оборони України від 25.12.2009 № 495/656. Також це випливає з п. 38 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 921.
«Персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах, в установах та організаціях ведеться згідно з типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника» (далі – особова картка), затвердженою спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25 грудня 2009 р. № 495/656, у розділі II якої зазначаються відомості про військовий облік».
Однак, із затвердженням нового Порядку організації та ведення військового обліку 30.12.2022 р. вищезазначений наказ втратив чинність. Новий документ взагалі не згадує особові картки працівника.
Більш того, якщо статистична звітність подається, то в сфері статистики відсутність особової картки не буде вважатися порушенням, а за порушення у сфері військового обліку відповідальність відсутня.
З нашими юридичними послугами військовим та їх сім’ям можна ознайомитися тут.