Віндикаційний і негаторний позови поширені у практиці звернення прокурора до суду у земельних правовідносинах.

У нашому випадку прокурор обрав неправильний спосіб судового захисту.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 р. у справі № 911/404/21.

Справа, в якій ми успішно надали професійну правничу допомогу адвоката Поліській селищній раді, тривала понад два роки.

Обставини справи

На підставі державного акта від 2000 року у постійному користуванні КСП перебувала земельна ділянка для товарного сільськогосподарського виробництва.

Незабаром КСП було реформовано, утворилося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю.

Тривав процес розпаювання земель.

У 2020 році рішенням сільської ради надано дозвіл ТОВ на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які перебували у КСП.

Мета – з’ясування площі і меж земельної ділянки після розпаювання. Це нормальна практика в усіх агрофірмах та колишніх КСП.

В цьому ж році було розроблено документацію із землеустрою.

Земельній ділянці надано кадастровий номер, після чого технічну документацію було затверджено тією ж сільською радою.

Розмір і межі земельної ділянки, яка залишилася після розпаювання, зрозуміло, істотно змінилися.

Оскільки через зміну законодавства земельна ділянка не може перебувати у постійному користуванні ТОВ, її було передано в оренду.

Після укладення договору оренди державним реєстратором було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, а також право оренди ТОВ.

Позиція прокурора

Віндикаційний і негаторний позови – це позови відповідно неволодіючого власника та власника, який є фактичним володільцем.

Прокурор, вбачаючи в описаних подіях порушення інтересів держави, помилково звернувся до суду з негаторним позовом про:

– визнання недійсним рішення сільської ради;

– визнання недійсним договору оренди земельної ділянки;

– скасування рішення державного реєстратора;

– усунення перешкод у здійсненні облдержадміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду шляхом її повернення на користь держави в особі облдержадміністрації та у постійне користування державному підприємству лісового господарства.

Серед доводів прокурора основними були:

– відсутність правонаступництва ТОВ після КСП;

– відсутність повноважень сільської ради передавати в оренду цю земельну ділянку;

– відсутність рішення про передачу земельної ділянки в постійне користування КСП;

– перебування земельної ділянки в постійному користуванні державного підприємства;

– належність земельної ділянки до лісового фонду.

Верховний Суд відхилив ці доводи.

Основний висновок Верховного Суду

Віндикаційний і негаторний позови у земельних правовідносинах мають певну особливість

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 (пункт 146) у справі № 359/3373/16-ц знову нагадала, що набуття особою права володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (пункти 84-87) звернуто увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Інші висновки суду

У питанні щодо правонаступництва ТОВ після КСП було поставлено крапку ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 р. у справі № 911/839/21.

В цій справі ми також успішно представляли інтереси місцевого самоврядування.

Тому, на цьому зупинятися недоцільно.

З урахуванням вимог пункту 21 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України та з огляду на припинення КСП з 01.01.2019 спірна земельна ділянка є такою, що перейшла до комунальної власності в силу закону. Це достатня підстава як для державної реєстрації права комунальної власності, так і для подальшого розпорядження нею сільською радою.

Згідно статті 23 ЗК України 1990 року право постійного користування посвідчується державними актами, які видаються і реєструються Радами народних депутатів. Проте зазначивши про відсутність у матеріалах справи рішення, на підставі якого було видано КСП державний акт на право постійного користування, а отже і про спростування факту видачі зазначеного державного акта, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою положення чинного на час видачі державного акта законодавства.

Суд установив, що сільська рада надала згоду на передачу в постійне користування лісгоспу ділянки лісового фонду, яка була в постійному користуванні у КСП. Однак, обставини щодо наявності самого права постійного користування спірною земельною ділянкою суд апеляційної інстанції не з’ясовував.

В підсумку ми успішно захистили право комунальної власності. Адже юридична допомога органам місцевого самоврядування є одним із основних напрямків нашої діяльності.

З орієнтовним переліком послуг місцевому самоврядуванню можна ознайомитися тут.